на персональний блог
вчителя початкових
класів
Химич Валентини Анатоліївни
У кожного в житті своя стежина,
Ти її обрати мусиш сам!
Щоб вогонь, розпалений з дитинства –
Пронести наперекір рокам.
Дехто мріє бути депутатом,
Хтось з дитинства марить про кіно,
А комусь і педагогом стати,
З самого народження дано!
Ким дано, чому дано – не знаєш…
І не полишає відчуття…
Просто кожне серце обирає,
Шлях, яким ітимеш все життя!!!
Як захожу в клас – радіє серце,
Адже щойно продзвенів дзвінок,
А ти бачиш як розумні, щирі діти
З посмішкою йдуть на твій урок.
Ти тоді нарешті розумієш,
Що живеш на світі не дарма,
Пророста добром усе, що ти посієш
Без дітей – учителя нема.
Коли йду у школу – знаю – там мене чекають,
І від того радісно стає,
Я тоді душею відчуваю
Вчитель – це покликання моє!!!
"Віддай дитині крихітку себе,
за це душа наповнюється світлом"
за це душа наповнюється світлом"